Нафтовики: від минулого до майбутнього

Жителі Надвірнянщини вже давно звикли та горді з того, що їх край асоціюється з нафтогазовидобутком, проблеми галузі часто стають сімейними і їх обговорюють за родинним столом, бо ж розвиток нафтогазопромислу є вагомою складовою добробуту краян. Це й наштовхнуло оргкомітет з підготовки та відзначення 245-річчя промислового видобування нафти в Україні на думку про зустріч нафтовицьких поколінь у сучасному, цікавому та легкому для сприйняття, форматі. Обговорення питань загального інтересу, висловлювання різних точок зору, пошук напрямків виходу з проблемних ситуацій та намічення планів на майбутнє відбулося у формі ток-шоу, головними учасниками якого стали представники Ради ветеранів та Спілки молоді НГВУ  «Надвірнанафтогаз».

DSC_0102

Захід відбувся 2 вересня у будинку культури «Нафтовик» та розпочав низку святкових подій, приурочених Дню працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, а також 245-річчю промислового видобування нафти в Україні. Модератори проекту – директор будинку культури «Нафтовик» Наталія Байдак і художній керівник Володимир Молдавчук. Лейтмотивом зустрічі стало гасло «Від минулого до майбутнього». Ветерани-нафтовики з приємністю та з невеличким відтінком смутку за безповоротним минулим ділилися досвідом, спогадами та знанням з представниками ініціативної молоді НГВУ «Надвірнанафтогаз» та присутніми у залі.

Серед представників старшого покоління нафтовиків відомі надвірнянцям прізвища колишніх посадовців, інженерно-технічних працівників, робітників. Окрім безпосередніх учасників у залі присутні ще близько шести десятків нафтовиків-пенсіонерів, які також долучались до розмови.

У числі їхніх опонентів у ток-шоу і послідовників на виробництві – представники Спілки молоді НГВУ «Надвірнанафтогаз» на чолі з головою Андрієм Костиком. Серед шановних гостей можна було побачити представників Ради профспілок Івано-Франківської області, а також начальників структурних одиниць, відділів і служб апарату управління НГВУ «Надвірнанфтогаз» та представників трудового колективу.

Присутні коротко ознайомились із 245-річним досвідом промислового нафтовидобутку, що розпочався  у 1771 році у с. Слобода Рунгурська, нині с. Слобода Коломийського району. Розділивши цей чималий період на 4 віхи, обговорювали досягнення та труднощі кожного з них. Згадали історію формування сучасного НГВУ «Надвірнанафтогаз», починаючи з часів Державного союзного укрупненого нафтопромислу № 7 «Битків». Не оминули увагою і визначні постаті в історії нафтогазовидобутку регіону, з повагою та вдячністю за самовіддану працю згадали:

Шпака Петра Федоровича (старший геолог Битківського укрупненого нафтопромислу № 7(1953-1959 рр.), міністр геології УРСР (1967-1982 рр.);

Драбину Ярослава Матвійовича (головний геолог нафтогазовидобувного управління «Надвірнанафтогаз» (1959-1990 рр.);

Яніва Володимира Євстаховича (головний інженер нафтогазовидобувного управління «Надвірнанафтогаз» (1957-1977 рр.);

Коршуна Яківа Фомича (начальник нафтогазовидобувного управління «Надвірнанафтогаз» (1965-1971рр.).

У ході обговорення кожного окремого періоду згадували тодішнє керівництво, об’єми видобутку, зміни у назвах та структурі підприємства, відкриття нових родовищ та розвиток соціально-побутової сфери.

Цікаво довелося почути з уст очевидців про початки зведення мікрорайону нафтовиків на вул. Руднєва, стадіону «Нафтовик», робітничого дому, який згодом трансформувався у будинок культури «Нафтовик», історію встановлення пам’ятного знаку, присвяченого 100-річчю надвірнянської нафти, що відомий кожному жителю Надвірної. Учасники згадували свої власні історії влиття у родину нафтовиків, яка формувалась не тільки з жителів регіону, а й з великої кількості приїжджих молодих спеціалістів.

Молодь порушила  проблеми сьогодення, а саме можливі перспективи реструктуризації та об’єднання нафтогазовидобувних управлінь західного регіону. Як виявилось, така ситуація склалася далеко не вперше. Нафтовики зі стажем поділились власними рецептами виходу зі складної ситуації, а головне своїм прикладом вселили молодим послідовникам віру у майбутнє та бажання  настирливо працювати. Вони ж акцентували на необхідності нарощування об’ємів буріння, енергозбереження та покращення технічного забезпечення. Згадували досвід роботи за кордоном, особливості роботи жінок у нафтовицьких колективах. Пригадали методи та засоби зв’язку, з якими приходилось працювати. Також вели мову про дозвілля, яке у нафтовиків було завжди насичене та цікаве.

Розмова, назважаючи на різницю поколінь за віком, вийшла змістовною,  теплою та щирою, і могла тривати, мабуть, безкінечно. Кожне наступне запитання будило в глибинах пам’яті застиглі спогади. І чомусь мені здається, що ці спогади таки ожили того дня у невеличких дружніх компаніях за чашкою запашної кави чи цілющого карпатського чаю. Родзинкою заходу став перегляд старої кіноплівки, на якій збереглися кадри життя надвірнянських нафтовиків 1970-х років. Це стало можливим завдяки відновленню роботи кіноустановки зусиллям працівників управління на чолі з начальником прокатно-ремонтної дільниці електрообладнання та електрозабезпечення Володимиром Брайляком. У свою чергу, телерадіокомпанія «Надвірна» забезпечила фільмування цього заходу, що дасть можливість зберегти для історії банальне для нас сьогодення.

Від керівництва НГВУ «Надвірнанафтогаз» виступив Роман Струтинський – заступник начальника із соціальних питань, який підвів підсумки цікавої зустрічі поколінь, висловив упевненість у кращому майбутньому української держави та галузі нафтогазовидобування.

Хоч таку форму зустрічі використали вперше, проте ток-шоу стало вміло організованим, супроводжувалось візуалізацією на мультимедійному екрані, що доволі спрощувало сприйняття інформації. Дружні бесіди переривались творчими відступами та музичними паузами, в яких прозвучали чудові пісні у  виконанні Віталія Чудновського, тріо «Ягілочка» , а також дуету та квартету будинку культури «Нафтовик».

На завершення старше покоління надало свої батьківські настанови молодим нафтовикам. Кожен почерпнув із зустрічі щось своє: хтось розуміння того, що працював не марно, хтось – прагнення до нових звершень та наполегливої праці.

Тетяна ГАЛЯРНИК,

інженер служби екологічної та радіаційної безпеки.