З історії ровитку Надвірнянського нафтопромислового району та НГВУ "Надвірнанафтогаз"

    Сучасний Надвірнянський нафтопромисловий район займає територію Прикарпаття від річки Лімниця на північному заході до державного кордону з Румунією на південному сході. Нафтогазовидобувне управління «Надвірнанафтогаз» здійснює пошуково-розвідувальні роботи та видобуток нафти і газу на території чотирьох районів Івано-Франківської області та Вижницького району Чернівецької області (рисунок 1.1). 
    Інтенсивний видобуток нафти на Прикарпатті розпочався у другій половині 19 ст., коли винайшли спосіб її очистки і використання для освітлення.


     Безпосередньо у Надвірнянському районі перші відомості про видобуток нафти колодязним способом у с.Пасічна відносяться до 60-х років, а у с.Битків - до 70-х років 19 ст. (рисунок 1.2)  

 

    Перша нафтова свердловина була пробурена у с.Битків в 1897 році, а у 1898 році вона дала нафту. У той час тут її видобувалось 400-500 кг на добу. Інтенсивне розбурювання покладів «Стара Копальня», «Діл» призвели до того, що у 1913 році 26 свердловин давали 100 тонн нафти щодоби, а в 1925 році уже 66 свердловин давали 115 тонн щодоби.
   У 1938 році уже було 386 свердловин (200 в с.Пасічна та 186 в с.Битків), максимальна глибина яких сягала 1647 м. (фото 1.1;1.2;1.3) Однак видобуток нафти знизився і становив 75 тонн на добу.

 

 

 

 

 

    Під час Другої світової війни видобуток нафти знизився до 67 тонн на добу, а в 1944 році - до 21.
   Зменшення видобутку нафти і газу у післявоєнні роки спонукало нафтовиків вести розвідку на більш глибоких горизонтах.

    21 липня 1948 року було розпочато буріння глибокої розвідувальної свердловини №256-Битків. Її буріння тривало 3 роки і в 1951 році з глибини 1808 метрів був отриманий промисловий приплив нафти з дебітом 22,9 тонн в добу. Так були відкриті менілітові відклади нової нафтової структури – Глибинної складки Битків-Бабченського родовища. З цього часу основний нафтовидобуток в Биткові пов’язаний саме з складкою Глибинна.

 

На фото: пам’ятний знак, встановлений
на честь відкриття свердловиною
№256-Битків складки Глибинна. 

   І по теперішній день із свердловини №256 Битків-Бабченського родовища видобувають нафту. 
На фото: свердловина №256-Битків та пам’ятний знак, встановлений на честь відкриття складки Глибинна. 

 

    Враховуючи отримані результати, розпочалось інтенсивне пошуково-розвідувальне буріння на «Глибинну» складку. У 1953 році на базі цеху буріння створено Битківську контору буріння тресту «Укрзахіднафторозвідка».
    У 1957 році на «Глибинній» складці було пробурено 15 пошуково-розвідувальних свердловин, що дало можливість довести видобуток у цьому році до 370 тонн на добу. Наслідком таких успіхів стало те, що наказом Станіславського Раднаргоспу № 7 від 16 липня 1957році створено нафтопромислове управління «Надвірнанафта», у склад якого ввійшли, крім укрупненого нафтопромислу № 7, Битківська контора буріння, нафтопереробний завод у м. Надвірна та газоліновий завод у с. Битків. Оскільки управління стало називатись «Надвірнанафта», відповідно і контору управління було перенесено в м. Надвірна. 
   З утворенням НПУ «Надвірнанафта» новий імпульс отримали пошуково-розвідувальні роботи і уже в 1958 році свердловиною № 385 відкрито потужний еоценовий газоконденсатний поклад під нафтовим покладом „Глибинної” складки.

     У 1963 році відкрито Гвіздецьке і Пнівське нафтові родовища. Бурові роботи тоді здійснював створений у 1959 році трест «Станіславбурнафта».
    У 1962-1963 роках видобуток нафти становив 1460 тонн на добу. На жаль, потрібно констатувати, що це був максимальний видобуток, бо надалі він почав знижуватись. Причиною цього було максимально можливий відбір нафти зі свердловин при спалюванні великої кількості газу у факелах. 
    У 1968 році відкрито Космацьке, а в 1969 році Росільнянське газоконденсатні родовища і уже в наступних роках була розпочата їх розробка. Внаслідок цього в 1973-1975 роках досягнуто максимального видобутку газу - 5 млн. кубометрів за добу.
    У 1970 році НПУ „Надвірнанафта” перейменовано в НГВУ”Надвірнанафтогаз” та відкрито Пасічнянське родовище.
    Разом з тим видобуток нафти продовжував знижуватись, а в 1975 - 1989 роках стабілізувався на рівні 620-710 тонн на добу. Це сталось завдяки відкриттю у 1977 році Довбушансько-Бистрицького, у 1978 році -Луквинецького, у 1981 - Рудавецького, у 1984 - Південно-Гвіздецького, у 1985- Лопушнянського нафтогазових родовищ (фото 1.8;1.9;1.10).

 

 

    У 1990 році відкрито Микуличинське нафтове родовище, яке сьогодні інтенсивно розбурюється і облаштовується (фото 1.11;1.12;1.13). Це родовище підтвердило можливість відкриття на великій території Передкарпатського прогину родовищ нафти і газу з початковими пластовими тисками в продуктивних горизонтах на рівні гідростатичних і окреслило значні перспективи для Надвірнянського нафтопромислового району.

 

   Завдяки освоєнню цього родовища, починаючи з 2002 року, колектив неухильно збільшує видобуток нафти і газу, зміцнюючи економічну незалежність держави.

   

    В порівнянні з іншими карпатськими нафтовими і нафтогазоносними родовищами, найбільш інтенсивне насичення розрізу нафтовими і газовими покладами спостерігається в межах Битків-Бабчинського і Пасічанського родовищ.

 

У статті використані матеріали книги Михайла Максим'юка "Нафтові копальні Надвірнянщини".